Півтора мільйона мальків випустять у Південний Буг

Коропи, товстолоби та білі амури: півтора мільйона мальків житимуть у Південному Бузі. 
16 жовтня на Нижній набережній представники Миколаївської рибоохорони зарибили річку. Транспортували мальків до Миколаєва з Нової Каховки.

Мальків вирощували  в ставках «Новокаховського рибоводного заводу частикових риб» у селі Обривка Херсонської області. Аби зібрати мальків до купи, рибоводи використовують невід. Щоб у риб було більше кисню - відрами утворюють хвилі.

Людмила Шкуропат, головний рибовод «Новокаховського рибоводного заводу частикових риб», каже:

• Підтягують хлопці невід, вручну будуть занурювати. Риба вся зважується, вичислюється середня наважка, щоб відповідала стандартам і ведеться погрузка. У нас два рази  практикується випуск. Один проводиться весною, коли ми випускаємо в річки та водосховища хижі види риб, і восени випускаємо цьоголіток.

Усього мають зарибити близько 40 тонн мальків. Світлана Кльосова, кореспондентка, каже:

• Після зважування рибу вантажать до машини: тут дев’ять контейнерів із водою, насиченою киснем. Це допоможе рибі вижити під час транспортування.

• Мальки травневого нересту. Вага – 25-30 грамів. Зариблення Південного Бугу матиме позитивний вплив на екосистему, - говорить начальниця відділу іхтіології та регулювання рибальства Миколаївського рибного господарства Євгенія Хиренко. - Ми проводимо вселення рослиноїдних риб, коропа, з метою покращення стану іхтіофауни водойм, це покращення екологічного стану, в зв’язку з тим, що дані види риб поїдають водорості, що зменшує ризик виникнення задухи в літній час.

Вантажать мальків до трьох машин. Виходить близько 12 тонн. О 14:00 машини приїжджають до Миколаєва, на Нижню набережну. За допомогою спеціального рукава рибу випускають у річку. Додаткового нагляду за мальками непотрібно. Проте, за словами Євгена Міщенка, начальника управління держрибагентства, є ризики, які впливають на зменшення кількості – браконьєри та плавзасоби.

• Річка Південний Буг, Дніпровсько-Бузький лиман користуються значним попитом у судноплавстві і таких плавзасобів значно більше, ніж тих моторних човнів, які на даний час курсують. Дніпровсько-Бузький лиман взагалі потерпає від судноплавства. Окрім судноплавства, скидів, лляних вод і інше, а також від днопоглиблювальних робіт. Це значна шкода екосистемі і в результаті чого ми змушені проводити такі заходи, як зариблення.

За словами миколаївських рибоводів, це зариблення є наймасштабнішим на Миколаївщині за останні п’ять  років. У плані півтора мільйона мальків. Уже випустили близько 500 тисяч.

Авторка: Світлана Кльосова
Оператор: Сергій Куропятник