Як створити успішний медіапроєкт? Підсумки онлайн-тренінгу для журналістів Суспільного

Як створити успішний медіапроєкт? Підсумки онлайн-тренінгу для журналістів Суспільного

30 бер. 2020

27 березня завершився п’ятиденний онлайн-тренінг «Медіапроєкт: від ідеї до впровадження» для журналістів регіональних філій Суспільного, які мають ідеї для теле- та радіопроєктів і планують подавати їх на конкурс «Створюй із Суспільним». Онлайн-тренінг організувала Академія суспільного мовлення.

«Створюй із Суспільним» — це відкритий конкурс ідей та проєктів, який оголошує мовник, а за результатами обирає і фінансує найякісніші серед заявлених теле- й радіопрограми.

Як правильно розробити ідею та концепт теле- чи радіопроєкту, визначити цільову аудиторію, працювати з драматургією і створювати сценарії, де шукати героїв для проєкту та як розповідати глядачам їхні історії, що таке фасилітація та ефективна робота в команді — це лише частина тем, які звучали впродовж тижня онлайн-тренінгу. 

Першою спікеркою стала виконавча продюсерка дирекції регіонального мовлення Суспільного Марія Заіченко. Вона розповіла, як оформити та подати заявку на участь у конкурсі ідей, як зібрати всю потрібну для цього інформацію та документацію, сформувати бюджет, а також як правильно заповнити картку проєкту й успішно захистити його на пітчингу. Про це читайте тут.

Кейсами й техніками створення успішних телевізійних проєктів, що виходять на загальнонаціональних та регіональних телеканалах України, поділився ще один спікер — телевізійний продюсер 1+1 Медіа Акім Галімов. Лектор докладно розповів про всі етапи реалізації проєктів: від народження ідеї, аналізу тематики, вибору актуального формату — до показу в ефірі. 

«Будь-яка розробка проєкту починається з ідеї. Вісімдесят відсотків ідей — це історії, які автори бачать у реальному житті, надихаються ними, беруть за основу. Однак важливо правильно визначитися з форматом, знайти й дослідити аналоги та використати свій життєвий досвід», — розповів Акім Галімов.

Учасники тренінгу отримали практичне завдання: написати концепт телевізійних шоу для регіонального телеканалу Суспільного. Акім Галімов проаналізував їх, дав поради щодо оформлення ідеї та можливого втілення. Спікер зауважив, що успішним стане регіональний проєкт, котрий має важливий зміст, актуальний формат і приємний «післясмак» для глядача.

«Ми придумуємо проєкти, які мають певну місію (підвищити освітній рівень, розширити світогляд тощо), і ви повинні придумати таку формулу, яка найкраще реалізує цю місію, — каже Акім Галімов. — Я б не радив брати загальні теми, поради. Люди дивляться в регіонах телебачення, яке ближче до них. Це мають бути конкретні історії». 

Одним зі зразків якісного регіонального телепроєкту Суспільного, за словами телепродюсера, є програма «Артефакти», виготовлена для Чернігівської філії Суспільного.

«Минулого року для Суспільного зробили серію програм «Артефакти» — звичайні історії, для яких придумали класний історичний формат. Це те, що свіже, чого я раніше не бачив на регіональному ТБ, — каже Акім Галімов і додає: — Щоб контент добре продавався, треба думати не про себе, а про те, як зацікавити аудиторію. Ми не маємо права робити щось нецікаве. Ми повинні думати про людей, для яких це робимо».

Спікер порадив учасникам тренінгу добре проаналізувати потреби аудиторії, для якої виготовлятимуть проєкти, а ще — орієнтуватися на регіональні історії та героїв.

«Я закликаю робити класний контент із регіональним акцентом. Цього не зроблять центральні канали, і це специфіка вашої аудиторії», — переконаний телевізійний продюсер. 

Письменниця, сценаристка й тренерка зі сторітелінгу Тетяна Поставна розповіла учасникам онлайн-навчання про те, як знайти героя та побудувати історію, що стане основою для цікавого телевізійного сценарію. 

«Історія — це персонаж у конфлікті. Якщо на шляху героя немає перешкод, то немає самої історії», — пояснила Тетяна Поставна.

Тренерка назвала головні помилки під час створення сюжету для телевізійних проєктів та фільмів. Зазначила, що найважливіше в історії — що вона означає для глядача, до якого висновку його веде.

Тетяна Поставна зауважила, що до інтерв’ю з героями обов’язково треба готуватися. Гарантія отримання хорошої історії — результативна розмова з інтерв’юйованим, уміння знайти підхід до кожного, визначити зону комфорту героя. 

«Не беріть інтерв’ю, а розмовляйте. Найкращі інтерв’юери ті, хто вміє розмовляти в житті. Не пишіть заздалегідь запитань, пишіть тези. Тоді розмова вийде живою, — каже спікерка. — Хороший інтерв’юер — як офіціант: його немає, його не чути, він не говорить зайвого, не озвучує пів години запитання, у якому ділиться своїм досвідом. Якщо ви так робите, то герой починає нервувати. Тож хороший інтерв’юер ставить короткі, влучні запитання, а далі — просто мовчить і зацікавлено слухає, виражає свої емоції мімікою». 

Як ефективно побудувати командну роботу, усунути конфлікти, правильно мотивувати працівників та досягти запланованих результатів — розповіла в останній день тренінгу фасилітаторка, soft-skills тренерка та HR-консультантка Наталія Римар

«Команда — це група людей, які доповнюють одне одного. Коли ми працюємо в команді, наші результати значно кращі, ніж якби ми були наодинці, — переконана Наталія Римар. — Є п’ять етапів формування команди. У кожній із них особлива роль належить керівнику».

Тренерка розповіла про шляхи подолання конфліктів у команді та індивідуальний підхід до мотивації кожного працівника, а також чому керівник повинен бути ще й менеджером, і ментором, і фасилітатором одночасно. 

«Фасилітатор — це людина, яка допомагає домовитися сторонам і досягти цілей», — зазначила Наталія Римар.

Спікерка поділилася правилами результативного брейн-шторму. Аби почути всіх, проаналізувати ідеї та обрати найкращі, варто створити вільний від стереотипів й упереджень простір, визначити часові обмеження, не переривати одне одного, а натомість — заохочувати висловлювати думки, навіть, на перший погляд, абсурдні. Після обговорення слід проаналізувати загальний перелік ідей, деякі з них згрупувати, розглянути найперспективніші й спробувати їх розвинути.

Після закінчення онлайн-тренінгу учасників — журналістів Суспільного — запитали, що стало для них новим і корисним під час вебінарів.

  • Олена Горобець, керівниця творчої групи програм UA: Українське радіо Кропивницький«Для мене це перший досвід участі у вебінарах. У цьому сенсі карантин підштовхнув користуватися можливостями сучасних технологій для навчання й розвитку. Це виявилося зручно, не менш пізнавально й корисно, ніж за умови фізичної присутності. Щодо змісту навчання — мені все сподобалося. Були й практичні поради та приклади, й інсайти, і натхнення».
  • Яна Процюк, ведуча ранкового проєкту на UA: ЗАКАРПАТТЯ«Формат мені сподобався — ідемо в ногу із часом. Це нині дуже актуально. В основному інформація була цікавою, але вже знайомою. А ось щодо формування команди, про психологічні особливості кожного, про те, як знайти для себе мотивацію — уразило найбільше. Бо насамперед — це практичні поради, які можна застосовувати вже сьогодні. Брейн-шторми треба проводити як у команді, так, мабуть, й особисто для себе. Щоб дати відповіді на власні запитання. Найповчальніше — що більше ідей, то краще. Проте ще треба вміти їх чітко сформулювати й красиво подати. Сподіваюся, це ми й будемо робити спільно з колегами із цілої України».
  • Віта Климовець, редакторка й ведуча ранкової програми на UA: ВОЛИНЬ«Тренінг був інформативним і змістовним. Можливість поспілкуватися з людьми, які працюють у цій галузі багато років та творять сучасне телебачення, неабияк надихнула й мотивувала. Із чого почати, де брати гроші на свої ідеї, які головні інструменти створення якісного контенту та як побудувати команду, із якою «і у вогонь, і воду»? Відповіді на ці запитання я отримала під час тренінгу! Висновки? Результат? Думаю, найкращою відповіддю стане мій телевізійний проєкт, над яким я вже почала працювати».
  • Тарас Головатюк, ведучий ранкового проєкту на UA: ВІННИЦЯ«Серед корисного варто відзначити наочність у вигляді презентацій, таблиць і практичних прикладів. Здобуті теоретичні знання можна ефективно втілити на практиці, створюючи якісний контент для глядача. Спікерам Акіму Галімову й Тетяні Поставній окреме дякую, хороше подання матеріалу й структурована, практична інформація».

  • Денис Астаф’єф, лінійний продюсер UA: ЗАПОРІЖЖЯ«Дуже корисні й цікаві лекції в зручному «кишеньковому» форматі. Навіть прослуховування у фоновому режимі під час роботи надихнуло на нові ідеї та творчі експерименти. Маю надію, що Академія суспільного мовлення й після карантину влаштовуватиме вебінари, адже можливість вчитися на робочому місці, не випадаючи з виробничого процесу, надзвичайно цінна».

  • Марина Денисенко, редакторка UA: Українське радіо Рось«Нам пропонують змістовну теорію і корисні практичні поради для успішного медіаменеджменту. Докладно розповіли про особливості підготовки проєкту на конкурс і про те, як відбуваються пітчинги ідей. Особливо сподобалося, як подає інформацію телевізійний продюсер Акім Галімов. Аргументовано, простою і доступною мовою з ілюстративною базою. Можливо, у майбутньому створю свій проєкт і запропоную його на пітчинг».

Нагадаємо, на відкритому конкурсі «Створюй із Суспільним» минулого року відібрали 34 ідеї проєктів для регіонального мовлення. Відбір відбувався в кілька етапів: регіональні офіси Суспільного збирали пропозиції, перевіряли їх на відповідність усім вимогам конкурсу, а також провели пітчинг проєктів. Подробиці — за посиланням.